19:53 

torsher
Бетонні плити, мряка з крапель пилу
Під решетом озонового шару.
Наповнюєм легені через силу
У місті, що нагадує примару.
Ми йдемо на примарні орієнтири,
Немаче на ліхтар вночі метелик.
Не лідери у нас, а командири,
А спілкування замінив нам телик.
Ми від тенет самотності тікаєм,
Та хочем відчувати незалежність.
Уваги й розуміння вимагаєм,
Хоч проявляєм лиш індиферентність.
Ми сміємось аби не розридатись,
Не проявити слабкість і вразливість:
Хоч є хорда, ми в панцир заховались -
Всьому виною є людська мінливість.
Все вміло переводимо в банкноти,
А міряєм в умовних одиницях.
Кому тепер потрібні ті чесноти?
Їх замінили гроші на полицях.
Попереду, як завше, найсильніші,
Та перемога для хамелеонів.
Тут кожен в певно визначеній ніші -
Відомий результат до перегонів.
Були вожді, були і феодали,
А зараз комуністи й демократи,
Та зміни назви сюті не міняли -
І ті, і ті затяті бюрократи.
Самі собі у всьому протирічим,
Своє життя доводим до кошмару.
Нам скоро й дихать буде уже нічим
Під решетом озонового шару.

URL
   

Torsher

главная